Як визнати заповіт на землю недійсним?
Як відомо, спадкування землі може здійснюватися за законом і за заповітом. Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦКУ).
На жаль, часто трапляються ситуації, коли недобросовісні люди, прагнучи легко і без зусиль отримати майно для власної вигоди, обманюють літніх людей. Вони використовують незаконні схеми, щоб змусити їх складати заповіти на свою користь, тим самим позбавляючи законних спадкоємців їхнього права на спадщину.
У цьому та інших випадках визнання заповіту недійсним здійснюється в судовому порядку.
Недійсності заповіту присвячена стаття 1257 ЦК України, яка стосується нікчемних та оспорюваних заповітів.
Нікчемний заповіт – заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
Оспорюваний заповіт – за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Недійсним може бути визнаний як весь заповіт, так і його частина (окреме розпорядження), при цьому недійсність окремого розпорядження заповіту не має наслідком недійсності всього заповіту.
Визнати заповіт недійсним можливо лише через суд, подавши позовну заяву до районного суду за місцем відкриття спадщини (смерті заповідача).
Звернутися до суду з позовом про визнання недійсним заповіту може лише особа, права та інтереси якої порушено заповітом.
Такими особами можуть бути:
- спадкоємці з обов’язковою часткою у відповідності до вимог статті 1241 Цивільного кодексу України;
- спадкоємці за законом, які у разі відсутності заповіту отримали б у спадок майно;
- спадкоємці за іншим заповітом (у разі складання спадкодавцем декількох заповіті);
- особа, на користь якої було зроблено заповідальне розпорядження.
Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача.
