Що означає невитребувані паї?
Отже, ухвалений 10.07.2018 Закон №2498 набрав чинності 01.01.2019 та змінив підхід до питань реалізації таких прав на земельний пай, додавши нововведення до профільного для цієї теми Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” (за текстом – Закон №899 або профільний закон) від 05.06.2003 № 899.
Раніше паї, які були нерозподілені чи невитребувані, могли передаватися в оренду за рішенням, прийнятим місцевою держадміністрацією - і щасливо перебувати у користуванні до того моменту, як на них оформить право власності суб'єкт розділення на паї. Водночас отримання власниками таких земельних ділянок при реалізації свого права - Законом № 899 не обмежувалося за часом.
Тепер, з 01 січня 2019 року у Законі №899, а саме у статті 13, встановлено правило - якщо до 01 січня 2025 року суб'єкти права на невитребувану земельну частку (пай) або їхні спадкоємці не оформлюють право власності на цю земельну ділянку - ці суб'єкти вважаються такими, які відмовилися від отримання своєї частки (паю) землі.
Розберемося що ж таке пай і коли він вважається невитребуваним.
Якщо ділянка землі - це конкретизована частина поверхні з раніше встановленою межею, певним місцем розташування та правами на неї (стаття 79 Земельного кодексу України від 25 січня 2001 р. №2768 (далі - ЗК України), яка є матеріальним об'єктом майнових прав - то земельна частка (пай) - це умовна частина землі, частка від поділених порівну земель КСП, с/г акціонерних товариств та кооперативів. Пай виражається в "умовних кадастрових гектарах" (УКГ) і визначається вартістю. Тобто він не є об'єктом матеріального світу, а всього лише - умовно частиною земель, закріпленою у документах - сертифікатах, сертифікати не засвідчують права на землю, а лише свідчать про права на отримання такої, розміром відповідно до кількості УКГ.
Невитребувані паї Закон №899 відрізняє від нерозподілених.
Протокол затверджений відповідною місцевою радою є основним документом для виділення земпаїв (паїв) у натурі (тобто фактично, на місцевості), а також підставою для держреєстрації прав власності на такі ділянки власникам паїв.
