Туберкульоз: факти про захворювання, його симптоми, діагностика й лікування
Туберкульоз — інфекційне захворювання, спричинене мікобактеріями туберкульозу (бактеріями комплексу Mycobacterium tuberculosis).
Основним шляхом його передавання є аерогенний, переважно від людини з бактеріальною формою легеневого туберкульозу. Як це відбувається? Під час кашлю, чхання, розмови чи співу в повітря потрапляють інфекційні частинки виділень з нижніх дихальних шляхів, у яких зосереджені мікобактерії туберкульозу (МБТ). Ризик проникнення МБТ у легені здорової людини залежить від концентрації інфекційних частинок у повітрі й тривалості вдихання зараженого повітря. У разі потрапляння мікобактерії в організм людини туберкульоз найчастіше не розвивається через реакцію імунної системи, та коли ця реакція слабка, розвивається активне захворювання.
Симптоми туберкульозу:
кашель понад 2 тижні;
підвищена температура тіла понад 7 днів;
утруднене дихання;
біль у грудях;
поганий апетит, безпричинна втрата ваги;
постійна слабкість;
підвищена пітливість, особливо вночі;
кровохаркання.
Хто може захворіти на туберкульоз?
На туберкульоз може захворіти кожен, проте деякі групи людей мають вищий ризик захворювання:
особи, які перебувають у постійному контакті з людиною, хворою на туберкульоз;
люди, які живуть з ВІЛ та хворі на СНІД;
люди, які вживають наркотики, алкоголь та тютюн;
люди з ослабленим імунітетом внаслідок неправильного харчування, поганих умов життя або хронічних хвороб;
діти, оскільки їхня імунна система не сформована;
літні люди через послаблення їхньої імунної системи.
Резистентні форми туберкульозу частіше бувають у людей, які:
не приймають протитуберкульозні препарати регулярно;
не приймають всі препарати, які рекомендував лікар;
мали контакти з людьми, хворим на резистентні форми туберкульозу.
Діагностика туберкульозу
Для діагностики туберкульозу сімейний лікар проводить скринінг та опитування (https://tbtest.phc.org.ua/), оцінює ризик захворювання, за результатами у разі необхідності скеровує на обстеження мокротиння чи іншого біологічного матеріалу на молекулярно-генетичній системі та радіологічне обстеження. За необхідності скеровує на дообстеження до фтизіатра. Діагноз встановлює фтизіатр.
Наголосимо, що необхідність проведення флюорографії визначає сімейний лікар. Пацієнтам, у яких немає підозри на туберкульоз, які не входять до груп ризику, не потрібно щорічне флюорографічне обстеження!
Необхідність додаткового обстеження — бронхоскопію, комп’ютерну томографію тощо — визначає фтизіатр.
Звертаємо увагу, що комп’ютерна томографія для діагностики туберкульозу — безоплатна.
Лікування від туберкульозу
Є спеціальні протитуберкульозні препарати, курс лікування якими триває від кількох місяців.
В Україні лікують за сучасними Стандартами медичної допомоги при туберкульозі, що ґрунтуються на доказах та відповідають рекомендаціям ВООЗ. Так, в Україні з 2022 року почали застосовувати режим BPaL — новітню схему лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Тривалість лікування у разі застосування такої схеми скорочується майже втричі: 6–9 місяців проти 18–24 місяців.
Найголовніше під час лікування — суворо дотримуватися усіх призначень та рекомендацій лікаря та в жодному випадку не переривати розпочате лікування. Крім того, лікування необхідно розпочинати якомога раніше, щоб швидше і легше досягти результату.
Лікування залежно від стану пацієнта може бути амбулаторним або стаціонарним. За першого варіанту людина, хвора на туберкульоз, отримує препарати за місцем лікування. У такому разі пацієнт може бути поруч із сім’єю, в деяких випадках може продовжувати працювати.
В Україні лікування протитуберкульозними препаратами безоплатне!
За даними ЦГЗ, у 2023 році в Україні зареєстрували 19 851 людину із ТБ, зокрема 639 дітей віком 0–14 років і 196 підлітків віком 15–17 років.
І наостанок акцентуємо, що туберкульоз — виліковне захворювання, успіх залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів і дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків.
За матеріалами Центру громадського здоров’я України.
