Хто може оскаржити затвердження генерального плану села — ВС
Право ініціювати в суді справу (locus standi) про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке має ознаки нормативно-правового акта, ґрунтується фактично на статусі цього акта.
Таку позицію висловив Касаційний адміністративний суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у справі №320/2015/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі позивач, яка є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, просила суд визнати протиправним та скасувати рішення сільради про затвердження містобудівної документації (генеральний план села). Цим рішенням запроєктовано розміщення додаткового кладовища на території, на якій знаходиться ділянка позивача та інших осіб.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовив. Суди виходили з того, що позивач не зазначила, які саме її права, свободи чи інтереси порушені оскаржуваним рішенням.
Своєю чергою, КАС звернув увагу, що спірне рішення сільради має ознаки нормативно-правового акта. На підставі аналізу положень стст.264, 265 КАС Суд указав, що особливістю провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів є те, що для таких категорій спорів передбачено фактично необмежене коло осіб, які можуть ініціювати відкриття відповідного провадження; необмежене в часі право на доступ до суду для ініціювання такого спору.
Водночас, відмова особі в доступі до суду в такій категорії спорів може призвести до ситуації, за якої рішення суб’єктів владних повноважень, що володіє ознаками нормативно-правового акта, буде залишатися поза межами судового контролю.
Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб’єкта владних повноважень.
КАС відзначив: зі змісту позовної заяви вбачається, що, на думку позивача, спірним рішенням сільради не враховано розташування в охоронній зоні території, на якій запроєктоване нове кладовище, її ділянки, що унеможливить використання цієї ділянки за цільовим призначенням.
КАС визнав таке обґрунтування сумісним з вимогами ст.55 Конституції, стст.2, 19 та 264 КАС щодо обов’язку позивача довести факт порушення спірним рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень своїх прав та законних інтересів.
Таким чином, Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не перевірили викладених у позові доводів, зокрема щодо неврахування під час розробки й затвердження генерального плану села Красилівка, в якому для перспективних потреб цього населеного пункту запроєктовано розміщення додаткового кладовища на території, на якій знаходиться ділянка позивача, не надали їм належної правової оцінки і не встановили на цій підставі правомірність спірного рішення сільради.
