Попри війну кліматична політика залишається серед основних пріоритетів довкіллєвих реформ
Адже відновлення України має відбуватися з урахуванням кліматичних цілей. Про це на першому координаційному засіданні міжнародних донорів і представників проєктів у сфері захисту клімату зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.
Захід зібрав понад 150 учасників, серед них – представники міжнародних організацій, бізнесу, громадських ініціатив тощо.
Свої напрацювання представили проєкт “Потенціал для кліматичних дій (C4CA)” (Український кліматичний офіс) GIZ, Проєкт СТВ GIZ, European Climate Foundation в Україні, Офіс переходу до зеленої економіки (GETO), проєкт CIVITTA, а також – проєкт «Угода мерів-Схід».
«Міністр Руслан Стрілець визначив 2024-2025 роки як вирішальний період для реформування кліматичної політики та впровадження європейських стандартів. Схвалення Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, звільнення бізнесу від CBAM – це лише частина амбітних планів, які Міндовкілля за сприяння проєктів міжнародної підтримки плануємо реалізувати. Дякуємо міжнародній спільноті, яка в ці нелегкі часи підтримує Україну, розвиваючи поточні кліматичні проєкти та впроваджуючи нові ініціативи технічної допомоги та донорської підтримки», – зазначила Вікторія Киреєва.
У п’яти онлайн-кімнатах учасники обговорили:
- Розробку стратегічних документів та міжсекторальну координацію у сфері зміни клімату;
- Впровадження системи торгівлі викидами та застосування механізмів статті 6 Паризької угоди;
- Засоби реалізації проєктів, застосування критеріїв щодо зеленої сталості та інші можливості фінансування;
- Декарбонізацію промисловості, а також транспортного та сільськогосподарського секторів;
- Циркулярну економіку;
- Підтримку розвитку регіональної кліматичної політики.
У межах заходу проєкти міжнародної підтримки взяли на себе низку зобов’язань щодо підтримки регіонального розвитку з акцентом на розбудову потенціалу у сфері клімату, включаючи ініціативи створення фінансово стійких проєктів, а також стратегій зеленого та кліматично стійкого відновлення й адаптації до зміни клімату. Також учасникам вдалося виявити недоліки в поточних ініціативах та спільно розробили рекомендації для їх усунення та подальшої роботи.
