Понад мільйон українських дошкільнят та мільйон школярів перебувають за кордоном
Для формування державної освітньої політики, сприяння поверненню українських сімей, які зараз вимушено перебувають за кордоном, в Україну, та розв’язання їхніх проблем, необхідно володіти достовірними статистичними даними.
Адже в Україні поки відсутні верифіковані дані щодо кількості українських громадян, зокрема дітей, які перебувають за кордоном. Водночас закордонні дані також різняться.
За даними ООН, станом на 19 грудня 2023 року в Європі знаходяться 5,92 млн, а у всьому світі – 6,33 млн українських громадян, які покинули нашу державу через війну. Ці дані визначають лише загальну кількість українців, без виокремлення окремих груп, зокрема дітей. На вебсайті ООН зазначають, що статистичні дані складаються переважно з даних, наданих органами влади, але ці цифри є орієнтовними, оскільки достовірно неможливо врахувати дані у всіх країнах.
За даними Євростату, станом на 31 жовтня 2023 року 4,24 млн громадян, які виїхали з України через повномасштабне російське вторгнення, отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу. З них майже третина – це діти (33,4%).
Минулого року ми вже аналізували, скільки українських громадян, і з них – дітей перебувають за кордоном і чи мають вони доступ до української освіти. За тодішніми даними ООН, станом на 04.10.2022 року у Європі 4,20 млн українців отримали тимчасовий захист. Оскільки зараз таких осіб вже 4,24 мільйона, бачимо, що впродовж 2023 року кількість наших громадян, які отримали тимчасовий захист в ЄС, лише зросла.
Основними країнами ЄС, які приймали наших громадян для тимчасового захисту, були Німеччина (1,21 млн осіб – 28,7% від загальної кількості), Польща (0,96 млн осіб – 22,7%) і Чехія (0,364 млн осіб – 8,6%).
СКІЛЬКИ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ПЕРЕБУВАЮТЬ ЗА КОРДОНОМ?
Дані ООН щодо кількості українських громадян за кордоном (6,33 млн осіб) не виокремлюють дітей. Але якщо ми умовно використаємо співвідношення дітей та дорослих, на який вказує Євростат (33,4% дітей від загальної кількості осіб), до даних ООН. То виходить 2,1 млн українських дітей за кордоном.
Орієнтуючись на дані Євростату, які вказують, що з 4,24 млн громадян, котрі отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, 33,4% – це діти, робимо висновок, що за кордоном у країнах Європи мінімум 1,4 млн дітей. Але звертаємо увагу, що це цифри лише коли сім’ї та діти отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Але не всі українці його отримують. І до цієї статистики не входять дані з Великої Британії, США, Канади, Туреччини, Швейцарії, Норвегії та багатьох інших країн, до яких також виїжджали українські сім’ї.
Крім того, на сайті Євростату зауважують, що навіть у країнах ЄС ці дані можуть бути ще більшими. Адже, наприклад, у Франції неповнолітні можуть перебувати без дозволу, тому, як правило, не включаються до статистики тимчасового захисту. А в Ірландії та Угорщині недоступні дані про тимчасовий захист у розбивці за віковими групами. Також ці статистичні дані можуть не відображати тих осіб, які зареєструвалися, але ще офіційно не отримали тимчасовий захист.
Тобто насправді українських дітей за кордоном більше. Але наскільки більше, наразі ні Україна, ні міжнародні організації не можуть вказати.
Якщо уточнити розподіл щодо того, українців якого віку включили до цієї статистики, то статтею 1 частини 1 Конвенції про права дитини визначено, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. Це збігається зі статтею 6 Сімейного кодексу України, яким визначено, що статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, тобто з 0 до 18 років.
СКІЛЬКИ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ ПЕРЕБУВАЄ ЗА КОРДОНОМ?
Європейська комісія періодично робить звіт щодо інтеграції українських учнів до шкільних систем країн ЄС. За останніми даними з 24 лютого 2022 року по 12 грудня 2023 року до шкіл ЄС було інтегровано 831,431 українського учня. У жовтні 2022 року цей показник становив 517,123 учнів. Тобто трохи більше, ніж за рік, кількість дітей, які інтегровані до шкільних систем ЄС, лише зросла на 314 308. І ці цифри не остаточні, адже 831 431 учень – це ті українські учні, які інтегровані в шкільних системах лише країн ЄС. Також є учні, які навчаються з-за кордону дистанційно лише в українській школі й не були інтегровані в шкільну систему країн ЄС, тому не враховані у цю статистику, оскільки не мають обов’язку відвідувати школу країни перебування.
Крім цих учнів, є учні, які навчаються не в країнах Європейського Союзу.
Також звертаємо увагу, що до усієї цієї статистики не входять українські діти, які були депортовані, фактично – викрадені росією. Таких дітей, за даними сайту “Діти війни”, з 24 лютого 2022 року по 18 грудня 2023 року 19546.
Тобто, згідно з аналізом усіх вищезазначених даних, можна зробити висновок, що за кордоном може перебувати більше 1 мільйона дітей шкільного віку.
На жаль, відсутні дані щодо того, скільки дітей мало б навчатися у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 році, якби не повномасштабна війна, враховуючи статистичні дані попередніх років.
Орієнтуючись на довоєнні показники кількості учнів, які розпочинали навчання в закладах освіти у відповідних, за даними інформаційних бюлетенів та зведених звітів Інституту освітньої аналітики:
01.09.2021 приступили до навчання 4,23 млн учнів
01.09.2020 – 4, 19 млн учнів
01.09.2019 – 4,11 млн учнів
Якщо вирахувати довоєнні показники кількості учнів, то, беручи середній показник учнів за три довоєнні роки, який становить 4,17 млн учнів, можемо вирахувати % учнів, які зараз перебувають за кордоном. Це орієнтовно 25 % від загальної кількості учнів.
ВИСНОВКИ
Державна освітня політика має орієнтуватися на підтримку зв’язку з дітьми та сім’ями, які перебувають за кордоном, щоб у майбутньому вони повернулися до України.
Про проблеми дітей за кордоном ми писали ще у 2022 році, але більшість із них залишаються й зараз, зокрема залишаються нерозв’язаними питання визнання результатів навчання, отриманих за кордоном, переведення до наступного класу, сімейне навчання та інші питання.
Готуємо пропозиції для органів влади для розв’язання проблем учасників освітнього процесу, які перебувають за кордоном, що сприятиме їхньому поверненню.
