«Чому він загинув, а я живий?»: як підтримати людину із синдромом "вцелілого"
Коли людина втрачає когось із близьких або ж опиняється у ситуації, яка загрожує життю, і стає свідком смерті інших, у неї може сформуватися синдром вцілілого. Вона знецінює власний негативний досвід, відчуває сором та провину, позаяк вважає, що не доклала зусиль, аби врятувати життя.
Синдром вцілілого може бути частиною посттравматичного стресового розладу (ПТСР), та значно частіше причиною є стрес і глибокі переживання. І найбільш дієвою допомогою, як не дивно, є турбота близьких та прості слова підтримки: твоєї провини в тому, що сталося, немає; ти зробила все, що могла; ти не міг вплинути на події.
Синдром вцілілого формується через те, що свідок нещасного випадку фіксує свою провину в одній точці і вважає, що якби міг повернутися саме у той момент і щось змінити, наслідки були б іншими. У такій ситуації потрібно розірвати минуле і теперішнє. У цьому може допомогти фахівець або ж близькі.
Ось декілька порад для підтримки людини із синдромом "вцелілого":
Номери «гарячих ліній» безоплатної психологічної підтримки:
0 800 60 20 19 – контакт-центр МОЗ
1547 – урядова «гаряча лінія»
0 800 100 102 – лінія Національної психологічної асоціації (щодня з 10:00 до 20:00)
0 800 210 160 – лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» (цілодобово)
(044) 456 17 02, (044) 456 17 25 – лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи (цілодобово)
7333 – лінія запобігання самогубствам LifeLine Ukraine
0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) чи 116 123 (з мобільного) – лінія ГО «Ла Страда-Україна»
