Офіс Генерального прокурора України інформує
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України вважаються такими, навіть якщо вони отримали паспорт РФ або «Л/ДНР».
Примушення окупаційною державою осіб, що перебувають під захистом, служити у своїх збройних чи допоміжних силах прямо заборонено ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949.
За таких обставин, примус громадянина України до служби у збройних силах рф чи інших підконтрольних їй збройних формуваннях, а так само примусове залучення громадян України до участі у воєнних діях чи операціях проти сил оборони України, є порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність за які передбачена ст. 438 КК України.
Громадяни України примусово призвані на військову службу у рядах військ рф, за наявності підстав, можуть бути визнані потерпілими у відповідних кримінальних провадженнях.
Якщо громадянин України став свідком або потерпілим від зазначених незаконних дій представників ворожої сторони, йому необхідно повідомити про це правоохоронні органи.
Під час розслідування злочинів зазначеної категорії, правоохоронним органам перш за все необхідно встановити факт та обставини примусу до служби у рядах супротивника (це може бути психологічний вплив або застосування сили та/або погроз її застосування відносно потерпілого чи його близьких тощо), осіб, які організували чи безпосередньо здійснювали призов (це можуть бути працівники «військкоматів», представники військово-політичного керівництва рф чи окупаційних адміністрацій), а також усвідомлення ними статусу захищеної особи тощо.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
Відповідні обставини можуть бути підтверджені показаннями свідків та потерпілих, оригіналами або копіями виданих країною-агресором або окупаційною адміністрацією документів, матеріалами фото-, відеофіксацїі тощо.
