Спадкування земельної ділянки
Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом.
Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.
Спадкоємці за законом поділяються декілька черг, і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.
І черга: діти померлого, в тому числі зачаті за життя і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ІІ черга: рідні брати і сестри, бабуся і дідусь.
ІІІ черга: рідні дядько та тітка.
IV черга: особи, які проживали з померлим однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
V черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення включно. При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частини, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.
Право власності на земельну ділянку у порядку спадкування переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільного призначення.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, та яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом
Необхідні документи
Для оформлення права власності на земельну ділянку у порядку спадкування необхідно подати державному або приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Така заява подається спадкоємцем особисто.
До заяви необхідно додати такі документи:
документи, що посвідчують особу спадкоємця (паспорт, ідентифікаційний номер);
свідоцтво про смерть спадкодавця;
документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
оригінали документів, які підтверджують право власності спадкодавця на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку):
довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг із Державного земельного кадастру на земельну ділянку, які видаються відділами Держгеокадастру.
Якщо спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заява не потрібна. Він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку не заявив про відмову від неї
Місце відкриття спадщини
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкрити спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом
Строк прийняття спадщини
Якщо спадкоємцю потрібно отримати земельну ділянку у спадок, то необхідно протягом 6 місяців із дня відкриття спадщини (тобто, з моменту смерті особи або оголошення її померлою) звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (яким є останнє місце проживання спадкодавця) особисто із заявою про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк з поважних причин, слід звернутися до суду із позовною заявою про поновлення зазначеного строку для прийняття спадщини.
Набуття права власності
Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину, а також реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту спадкоємець є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.
Земельна ділянка може входити до спадкової маси та успадковуватися лише тоді, коли у її власника (спадкодавця) є правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку.
