В Україні знову почався сезон підпалів трави: в чому небезпека та які штрафи чекають
Потрібно пам’ятати, що кожен палій сухої трави несе адміністративну відповідальність
Із настанням теплої погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом. Навесні торішня трава швидко висихає і легко загоряється від сірника, цигарки чи будь-якої найменшої іскри. І саме цієї пори мешканці приватних житлових будинків та дач активно починають наводити лад у домогосподарствах, спалюючи гілки, суху траву та різний непотріб.
Але ж дуже часто вогонь виходить з-під контролю людини – і такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні. Вони завдають шкоду як господарствам, так і лісовим насадженням. Зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже непросто.
Цей небезпечний сезон триває всього кілька тижнів – з часу сходження снігу і висихання сухої торішньої трави на відкритих ділянках, до початку росту молодої зелені. Проте, протягом цього короткого часу трав’яні пожежі стають справжнім масовим лихом. Підпали сухостою часто переростають в неконтрольовані масштабні пожежі, які знищують будівлі, екосистеми та призводять до загибелі людей. А в умовах воєнного стану ще і можуть підривати обороноздатність України.
Шкода від спалювання листя і сухої трави дуже сильна як для здоров'я людини, так і для навколишнього середовища. Адже під час згорання однієї тонни рослинного сухостою виникає близько 9 кг мікрочастинок диму. Це пил, важкі метали, окиси азоту, чадний газ, і низка канцерогенних сполук. Дуже небезпечний бензопірен, який утворюється у тліючих без доступу кисню листі та траві – він може викликати у людини онкологічні захворювання. З димом у повітря також вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовин.
Дуже часто вогонь з городів і полів перекидається на ліси, парки та заповідники. А лісова пожежа – це надзвичайно могутня стихія. Всі ми пам’ятаємо, як в квітні 2021 року, сталася масштабна лісова пожежа в Чорнобильській зоні. Як з’ясувалося, її причиною став підпал – місцеві жителі палили траву і сміття, залишки тліючих вогнищ поширилися по сухій траві. Паліїв затримали і оголосили їм про підозру. Рятувальники боролися з пожежею десять днів, було знищено більше 100 гектарів лісу. Крім того, кілька днів зашкалювали показники забруднення повітря в Києві і області. На жаль, саме через весняні підпали сухої трави ліс в Чорнобильській зоні горить щороку, але в квітні 2021-го була особливо велика пожежа, яка принесла багато лиха. І причиною цьому стало чиєсь нерозсудливе рішення спалити суху траву на своїй присадибній ділянці.
Житомирський еколог Сергій Мельничук пояснив, що спалювати суху траву немає необхідності.
"У природі все створено надзвичайно мудро — трава та кущі починають рости після зими самотужки, без “допомоги” паліїв та людей. У нашому кліматі трава та гілки самі з часом перегнивають, вони не тільки не перешкоджають росту молодої зелені, а ще й стають прекрасним органічним добривом для неї. У сезон спалювання сухої трави саме починають проростати перші весняні квіти, трави, кущі. У результаті ж спалювання сухостою вогонь не тільки пожирає суху траву, а й знищує все, що готується рости і розквітати у весняний період. На жаль, після того, як вогонь пожирає ту чи іншу ділянку, на ній виживає та починає проростати сама невибаглива трава та бур’ян, які захоплюють ці площі та не дають на них рости іншим видам рослин. Вогнем, знищується насіння рослин і трав на поверхні землі, а також під нею", — пояснює експерт.
Він пояснив, що насіння повинне проходити певний температурний режим, щоб прорости. І навіть незначне збільшення температури може вплинути на проростання насіння, яке вогнем просто знищується.
"Тож усюди, де вогонь пожирав землю, не буде колишнього різнотрав'я, а цю ділянку замість розмаїття видів заснують бур’яни. При підпалі трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, зокрема і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, найцінніший навесні, коли рослини набирають силу. У вогні горять всі живі істоти — зайченята, їжачки, пташенята, знищуються комахи, що беруть участь у процесі формування ґрунту. Для дощових черв'яків суха трава є поживою, яку вони дуже швидко переробляють, перетворюючи у найцінніше добриво — гумус. Саме дощові черв’яки, які також масово гинуть у вогні, роблять ґрунт пухким, живим", — додав Мельничук.
Паліям варто усвідомити, що суха трава - це не сміття, а їжа, житло, притулок, необхідні умови для життя, створені самою природою для тварин та комах. Спалюючи траву у місті, ви спалюєте солі важких металів, що осіли на рослинах, — такий дим отруйний. До того ж, у сухій траві є сміття, яке небезпечне для спалювання, наприклад, пакети, пластикові пляшки. У сільській місцевості у вогні згорають залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи летючі токсичні органічні і неорганічні сполуки. При випалюванні трави вздовж автодоріг відбувається забруднення повітря важкими металами.
Трав'яні пожежі є значним джерелом викидів у атмосферу вуглекислого газу, який утворюється не тільки внаслідок згорання свіжої сухої трави, але і через часткове вигорання історично накопиченої в ґрунті мертвої органічної речовини. Це призводить до несприятливих змін і більш різких коливань клімату нашої планети.
Головний лісничий Городницького лісгоспу Роман Бугайчук розповів, як підпали сухої трави можуть вплинути на лісову екосистему:
"Велика шкода завдається деревам особливо їх кореневій шийці, а це — дуже вразливе місце просто над землею. Не кажучи вже про те, що дерева можуть згоріти. Від сильної температури можуть обгоріти бруньки, що дуже шкодить дереву, навіть якщо воно виживе. Найбільше страждають молоді деревця (особливо такі породи як дуб, клен, липа). Трав'яні пожежі завдають істотної шкоди узліссям, знищують молоді деревця, служать одним з головних джерел пожеж в лісах і на торфовищах. Навіть невелика трав'яна пожежа здатна привести до загибелі молодих лісових насаджень, створених для захисту полів від осушення, берегів від ерозії, доріг від снігових і пилових заметів тощо. При сильній трав'яній пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. Хтось згорає, хтось задихається в диму. На згарищах дуже часто знаходять згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, гризунів, дрібних ссавців. На місці підпалу нормальне життя дерев, рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто, на превеликий жаль, воно вже не відновлюється ніколи."
Ну і потрібно пам’ятати, що кожен палій сухої трави несе адміністративну відповідальність – рятувальники нагадують, що випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, трави або її залишків, опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах, є адміністративним правопорушенням, за яке передбачено накладення штрафу на громадян від 3060 до 6120 грн.
Однак, на жаль, не зупиняє нинішніх паліїв навіть те, що 3 березня 2022 року внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачено посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Зокрема, у статті 113 "Диверсія" до переліку злочинів додано також навмисні підпали, зокрема, й сухої рослинності. Для порушників передбачено покарання у вигляді ув'язнення строком від 10 до 15 років з конфіскацією майна. То чи варто палити суху траву? Питання, як то кажуть, риторичне.
