Кабмін затвердив антикорупційну програму для довкілля
Міндовкілля протягом останніх років впроваджувало антикорупційні заходи, пов'язані з цифровізацією та дерегуляцією
Кабінет міністрів України затвердив Державну антикорупційну програму на 2023-2025 роки, в якій зі 1700 заходів 40 належать до сфери захисту довкілля.
Серед антикорупційних інструментів уряд пропонує посилення цифровізації та оприлюднення актуальної інформації про природні ресурси, повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів у Facebook.
Зазначається, що антикорупційні заходи також включатимуть:
- оприлюднення відкритих даних під час воєнного стану;
- оновлення довкіллєвих реєстрів;
- створення нових та розвиток чинних ІТ-систем та їхню інтеграцію до “ЕкоСистеми” для переведення в онлайн всіх послуг у сфері захисту довкілля;
- продовження національної інвентаризації лісів;
- щорічний моніторинг ефективності функціонування єдиної державної системи електронного обліку деревини у всіх постійних лісокористувачів;
- моніторинг та систематизація даних щодо реалізації 100% необробленої деревини на аукціонах тощо.
В пресслужбі підкреслили, що Міндовкілля протягом останніх років цілеспрямовано впроваджувало антикорупційні заходи, зокрема пов'язані з цифровізацією та дерегуляцією. Так у 2021 році Міністерство запустило єдину державну екологічну платформу “ЕкоСистема” та продовжує переводити послуги в онлайн-формат.
«ЕкоСистемою” вже користується майже 13 000 українців. За цей час вони отримали майже 5 000 послуг онлайн, частину з яких – взагалі без участі державного службовця», – йдеться у повідомленні.
В пресслужбі додали, що у 2023 році уряд розпочав роботу над створенням “Вільного регуляторного середовища”. Україна поставила за мету за десять років зробити стрибок від перехідної економіки до економіки, що розвивається. І дерегуляція – один з кроків до цієї мети.
Зазначається, що за висновками Міжвідомчої робочої групи, 40,7% наявних довкіллєвих послуг у сфері захисту довкілля мають надаватися у цифровому форматі. З них 22% вже фактично реалізовано або перебувають на стадії завершення цифровізації. Ще майже 45% – потрібно скасувати через застарілість та неефективність. Чверть з них дублюють оцінку впливу на довкілля, а на отримання деяких, з моменту їх впровадження, жодного разу не надходило запитів від підприємців.
«Нульова толерантність до корупції, усунення будь-яких корупційних ризиків та побудова трикутника взаємодії держава-громадськість-бізнес – це те, що працює у Європі. І це те, що має впроваджувати Україна, яка сьогодні прямує євроінтеграційним шляхом. У сфері захисту довкілля нам важливо побудувати таку систему, за якої Україна ефективно дбатиме про свої природні ресурси, ідучи шляхом сталого розвитку та швидкої післявоєнної відбудови. Лише так зможемо підвищити рівень довіри громадян до влади, показати реальні результати та зміни своїм європейським партнерам», – сказав міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
Нагадаємо, в аналітичному звіті Єврокомісії щодо спроможності України виконувати умови членства в ЄС в кластері охорони довкілля країна отримала найнижчий бал – 1 з можливих 5.
