09 грудня 1863 року народився Борис Грінченко, український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, перекладач, учений, мовознавець, етнограф, громадсько-культурний діяч
Народившись у рік заборони української мови, Борис Грінченко увійшов в історію, літературу, культуру як оборонець усього національного. У нього і псевдонім був промовистий, символічний - "Вартовий" - той, хто стоїть на сторожі, оберігає, охороняє.
29 грудня 1879 року, 16-річного юнака було заарештовано за "чтєніє і распространєніє" забороненої книжки С. Подолинського "Парова машина". Цей арешт мав свої сумні наслідки: набута у в'язниці хвороба легень та заборона продовжувати навчання в університеті.
Борис Грінченко автор першого фундаментального "СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ" (1907-1909)
Був активним діячом братства Тарасівців
Братство Тарасівців - українська таємна організація, яка була створена влітку 1891 року на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Своїм основним завданням ставило боротьбу за національне визволення українського народу.
Одним із найяскравіших творів Грінченко є вірш "ЗЕМЛЯКАМ, ЩО РАЗ НА РІК ЗБИРАЮТЬСЯ НА ШЕВЧЕНКОВІ РОКОВИНИ" (1898 р.)
Грінченко дуже любив свою доньку Настю і вирішив видати для неї журнал під назвою "Квітка", у якому він писав короткі оповідання, вірші та загадки.
Донька Анастасія Грінченко була активною учасницею збройних виступів революції 1905–1907 років, внаслідок чого її було ув'язнено. У в'язниці в Анастасії розвинувся туберкульоз і вже 1908 вона пішла з життя. Невдовзі помер і її син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки, 6 травня 1910 року в Оспедалетто (Італія).
У селі Олексіївка Перевальського району розташований "Меморіальний музей Б. Д. Грінченка"
На подвір'ї Олексіївської школи розташована стара будівля, перед якою височить пам'ятник талановитому педагогу, видатному письменнику і публіцисту, критику і мовознавцю, видавцю та громадському діячу — Борису Дмитровичу Грінченку.
Київський університет імені Бориса Грінченка є вищим навчальним заклад
