Звернення керівника Гірської міської військово-цивільної адміністрації з нагоди Дня пам'яті жертв Голодоморів
Шановна громадо!
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Особливо сьогодні ми всі усвідомлюємо – події 1932-1933 років не були випадковістю чи фатальним збігом обставин. Це була спланована акція – українську націю хотіли зломити, залякати, поставити на коліна, винищити, як і сьогодні. Правду про Голодомор кілька десятиріч замовчували та викривляли. Проте вона живе в пам’яті тих, хто пережив цю трагедію. Ця пам’ять жива й досі, і наше завдання полягає в тому, щоб жахів голодомору ніколи не узнали прийдешні покоління.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про невинно убієнних наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду. Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботи та молитвою за їх упокоєння!
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів. Запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, ми повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі. Нехай Господь Бог прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії, любові.
Нехай Господь Бог ніколи більше не допустить такого лиха і нехай земля буде пухом для усіх спочилих жертв голодоморів! Вічна пам'ять загиблим і вічна слава Україні!
З повагою
керівник Гірської міської військово-цивільної адміністрації Олексій БАБЧЕНКО
