Визначено процедуру припинення трудового договору в разі смерті роботодавця - фізичної особи
Новим порядком визначається детальна процедура та алгоритм дій працівника, який бажає припинити трудовий договір за таких обставин. Також встановлюються обов’язки та повноваження центрів зайнятості у разі подання працівником заяви про припинення трудового договору, а також регламентуються особливості взаємодії з центром зайнятості, Пенсійним фондом та Державною податковою службою.
Щоб розірвати трудовий договір, працівник має подати в найближчий центр зайнятості такі документи:
- заяву про припинення трудового договору з викладенням інформації про смерть роботодавця;
- копії документів, що підтверджують смерть роботодавця або відповідне рішення суду (за наявності);
- копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової карти платника податків або паспорта громадянина України;
- інформацію про роботодавця;
- копію примірника трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу;
- копію трудової книжки (за наявності).
Після цього центр зайнятості повідомляє про припинення дії трудового договору Пенсійному фонду України та Державній податковій службі. Датою припинення трудового договору вважається день подання заяви.
Протягом трьох робочих днів ПФУ має внести цю інформацію до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. А центр зайнятості на прохання працівника може додати запис до трудової книжки про припинення трудового договору.
Зазначимо, що тривалий час законодавство про працю містило колізію щодо можливості та порядку припинення дії трудового договору у випадку смерті роботодавця-фізичної особи або набрання законної сили рішення суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою. Єдиними способом юридичного оформлення припинення таких відносин було звернення до суду із заявою про встановлення юридичного факту припинення трудових відносин із роботодавцем. Проте 19.07.2022 набув чинності Закон № 2352-IX, де статтю 36 КЗпП доповнено пунктом 81, згідно з яким було передбачено таку підставу.
