Про послугу раннього втручання
Нині багато дискусій ведеться на тему попередження важких хвороб чи інвалідизації. Наскільки можливо це зробити і кому це під силу? Попередження будь-яких хвороб, а тим більше інвалідності у дітей – це комплексна робота батьків, медиків та інших суб’єктів діяльності, які дотичні до розвитку наймолодших наших мешканців. Головне у питанні попередження – це своєчасність та доцільність. Адже кожен, хто знайомий із законами розвитку дитини, її формування як особистості, хоча би базовими засадами нейропсихології та й психології загалом, чудово розуміє, що перші роки життя людини відіграють не просто абияку, а визначальну роль для того, яким буде все її життя. Навіть якщо в дитини немає медичного діагнозу, саме від перших років її життя, від того, якими були стосунки з мамою, татом, родиною, яким було оточення, залежить, яка буде особистість і яким буде її життя. У випадку, коли в дитини є порушення розвитку або є загроза їх появи, час є ще більш коштовним. Саме для того, щоби не лише такі діти, але й родини загалом якомога швидше отримали фахову допомогу та підтримку, і створена послуга раннього втручання (далі – РВ). Допомогти дитині з особливостями розвитку адаптуватися й поліпшити якість життя всієї сім’ї – основне завдання фахівців РВ. Що ж таке РВ? РВ– це міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку (від народження до 3-х років) із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини. У програмі РВ допускається й робота з дітьми, старшими 3-х років, особливо якщо дитина та сім’я перед тим не отримували відповідних послуг.
Умови входу сім’ї в послугу РВ можуть бути різними. Будь-яка послуга надається за бажанням батьків. Послуга раннього втручання орієнтована на будь-які нозології. Як ми вже знаємо, є й такі “клієнти послуги раннього втручання”, яким не встановлено діагноз, але однаково можуть бути певні порушення в розвитку дитини. Зазвичай саме батьки або інші родичі, близькі бачать це.
Проте є перша стадія в сім’ї – неготовність батьків прийняти стан і можливості розвитку дитини. А отже, як на стан розвитку дитини, так і на стан родини щодо готовності сприймати особливості розвитку свого малюка можуть і мають звертати увагу в пологовому будинку. Адже є нозології, які видно відразу. Далі – сімейні лікарі, які спостерігають за розвитком дитини. Тож найвірогіднішою точкою входу сім’ї в послугу РВ є медицина.
В цілому, усі суб’єкти діяльності, які в тій чи іншій мірі мають відношення до питань розвитку дітей, і просто небайдужі люди не повинні стояти осторонь сімей, у яких виховуються діти з певними проблемами. Необхідно спрямувати увагу батьків цих сімей (у прийнятний для них спосіб) на отримання послуги РВ.
