Етика взаємодії з різними людьми
Людина, яка самостійно виховує дитину
«Одна» не означає «одинока» чи «неспроможна». Суспільство часто сумнівається в здатності матері виконувати свою роль, що шкодить її самооцінці та викликає почуття провини. Запитання, на кшталт «Як ти забезпечуєш відсутність батька?» є недоречними.
Якість виховання не залежить від кількості батьків у сім’ї. Існують родини, де один з батьків присутній, але не виконує своїх обов’язків, і вся відповідальність лягає на іншого.
Запитувати про відсутність батька дитини доцільно лише тоді, коли жінка сама ініціює розмову. Раптове запитання про батька в інших контекстах виглядає некоректно.
Обговорюючи сімейні обставини дітей, важливо бути чутливими. Фрази, як «де твій тато/мама?» або «як вам без тата/мами?» можуть формувати у дитини відчуття, що її родина «не така», що підриває її самооцінку. Краще ставити нейтральні запитання: «Розкажи про свою родину» або «Хто тебе виховує?».
Обговорювати фінансову ситуацію матері, яка виховує дитину самостійно, слід обережно та тільки в відповідному контексті. Питання про фінанси — це інтимна сфера, яку варто піднімати тільки, якщо жінка сама ініціює розмову. Не можна припускати, що всі самотні матері мають фінансові труднощі чи їм «важче».
Для підтримки жінки, яка виховує дитину самостійно, важливо створити простір для відкритого діалогу, заснованого на повазі до її бажань і потреб. Замість нав’язування власного бачення, краще запитати: «Як я можу тебе підтримати?».
Більше тут 
https://bf.in.ua
