Календар книголюба
90 років від дня народження Володимира Олексійовича Підпалого (1936-1973), українського поета, прозаїка, перекладача, представник мистецького покоління шістдесятників
Володимир Підпалий народився 9 травня в селі Лазірки, яке в той час було районним центром Полтавської області.
Батько майбутнього поета, Олексій Лукович, працював на залізниці, любив займатись бджільництвом та доглядати садок, ненавидів горілку та тютюн. Коли почалась Друга Світова війна – пішов воювати та в 1943 році загинув під Києвом при форсуванні Дніпра.
Батьки Володимира привили йому любов до рідної землі та й самі постійно працювали на ній: батько займався деревами, мати обожнювала квіти. Вони плекали сину любов до рідної культури. Батько гарно співав і поету назавжди закарбувались в пам’яті дві пісні: про Байду та «Ой забіліли сніги». Мама постійно розповідала тьму казок та приповісток, розповідала про лиху наймитську долю з якою вона зіткнулась. Любила слухати як Володимир читав їй «Кобзаря».
Володимир навчався в семирічній Величанській та Лазірівській школах, віддаючи перевагу гуманітарним предметам – літературі та історії, а точні науки не розумів. В 1953 році він закінчив 10 класів.
1957 року вступив до Київського університету на філологічний факультет (український відділ), який закінчив 1962 року.
Ще в роки студентства почав писати та друкуватись на шпальтах «Молоді України» та «Зміни». Працював спочатку літературним редактором в Держлітвидаві, а з 1965 року у «Радянському письменникові» старшим редактором поезії.
Перші вірші були надруковані у 1958 році в газетах «Молодь України» та «Зміна». 1963 року вийшла перша збірка «Зелена гілка», а у 1964 —”Повесіння”.
Творчість Підпалого представляють такі збірки: «Тридцяте літо» (1966), «В дорогу — за ластівками» (1968), «Вишневий світ» (1970), посмертно — «Сині троянди» (1979), «Поезії» (1982), «Береги землі» (1986), «Кожна бджілка — немов лічилка» (1991), «Сковородинські думи» (2002), «Золоті джмелі» (2011).
Володимир Підпалий помер 24 листопада 1973 року від невиліковної хвороби. 22 лютого 1972 року у нього з’явилися ознаки променевої смертельної хвороби від отруєння радіоактивними матеріалами. Існує версія, що причина смерті Підпалого – отруєння цигаркою. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
Читайте із задоволенням:
Підпалий Володимир, Повні тексти творів
https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=294
