6 травня — День піхоти Збройних Сил України
День тих, хто тримає землю під ногами. Тих, хто йде першим. Тих, хто стоїть до кінця.
Піхота — це не просто рід військ. Це про силу духу, витривалість і щоденний вибір — боротися, захищати, вистояти. Це про людей, які бачать війну зблизька і не відступають. Саме тому піхоту називають «королевою війни» — бо на її плечі лягає найважче.
У цей день особливо важливо не лише дякувати, а й пам’ятати, розуміти, відчувати. І допомагає в цьому слово — чесне, живе, написане тими, хто знає війну не з чуток.
До Дня піхоти ЗСУ (6 травня) варто звернути увагу на літературу, що висвітлює життя, бойові будні та подвиги українських піхотинців та військових. Ось добірка книг, написаних ветеранами та учасниками російсько-української війни:
Документальна проза та щоденники:
• "Точка нуль" (Артем Чех) — щоденникові записи про службу у лавах ЗСУ в 2015—2016 роках, що передають реальність окопної війни.
• "Піхота: Наша земля" (Мартин Брест) — правдива історія про будні мотопіхотної роти, бойові дії та життя на передовій.
• "Моя мандрівка у країну морпіхів: із щоденника капелана" (Андрій Зелінський) — розповідь про психологічну та духовну підтримку воїнів.
• "Щоденник нелегального солдата" (Олена Білозерська) — книга про події на фронті, сповнена фактів та свідчень для майбутніх істориків.
Інші важливі видання:
• "Книга Еміля" (Ілларіон Павлюк) — напружена проза від сучасного військового автора.
• "Герої моєї країни" (перша частина про Михайла Драпатого) — художня серія про Героїв російсько-української війни.
Культурний контент до свята:
• Альбом "Стоїть піхота" (2025) — музичний альбом, створений платформою «Культурні сили», що складається з пісень діючих військовослужбовців.
Ці книги й пісні — не просто історії. Це голоси тих, хто зараз боронить нашу землю. Це правда, яка болить, але водночас надихає і тримає.
Сьогодні ми дякуємо кожному піхотинцю 
За мужність. За витримку. За кожен крок вперед.
За те, що тримають Україну.
Пам’ятаємо. Підтримуємо. Переможемо 
