Законодавчі гарантії прав дитини на спадщину
Дітям України на законодавчому рівні всебічно забезпечено право на спадщину.
Так, статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання.
Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.
Згідно із частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Водночас малолітні, неповнолітні, а також повнолітні непрацездатні діти спадкодавця вважаються такими, що прийняли спадщину, незалежно від того, чи проживали вони на момент відкриття спадщини із спадкодавцем.
Попри те, що законом першочергове право на спадкування надане особам, визначеним у заповіті (стаття 1223 ЦКУ), законодавець встановив коло осіб, які незалежно від змісту заповіту мають право на обов’язкову частку у спадщині, зокрема, це: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця. До них також відносяться діти, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Такі діти мають право отримати половину своєї частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Але, у житті трапляються випадки, коли дитині недоцільно вступати у спадщину, оскільки це може призвезти до виникнення проблем в майбутньому: реалізація майна, видатки на оформлення документів, розрахунки з кредиторами тощо.
Тому, закон надає можливість неповнолітній особі віком від 14 до 18 років відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
В свою чергу, від імені малолітньої, недієздатної особи відмовитися від прийняття належної їм спадщини можуть батьки (усиновлювачі), опікун, однак лише з дозволу органу опіки та піклування.
За отриманням індивідуальної консультації з питань оформлення спадкових прав кожна особа можете звернутися до будь-якого приватного нотаріуса, або державної нотаріальної контори.
