Календар книголюба

![]()
95 років від дня народження Леоніда Михайловича
Тендюка (1931-2012), українського поета, прозаїка,
мариніста, фантаста.
Народився майбутній письменник на Кіровоградщині в сім'ї колгоспників. Вчився в рідному селі, а десятирічку кінчав у тодішньому районному центрі Велика Виска. Ще в школі почав писати вірші, захоплювався поезією.
Спочатку хлопець відвідував сільську школу, а десятирічку закінчував у тодішньому районному центрі Велика Виска. Щодня Леонід ходив до школи і назад п’ятнадцять кілометрів. Про далекі видноколи, моря та океани Л. Тендюк мріяв змалку, з тієї миті, коли ще школярем побачив екзотичний малюнок джунглів Нової Гвінеї у підручнику географії.
Перші вірші з-під його пера з’явились, коли хлопцеві було шістнадцять років. Вчителька забрала зошит, у якому Леонід щось писав, не слухаючи новий матеріал. Коли повернула зошит, юнак прочитав після своїх віршів: «Молодець! Гарні поезії!.. Продовжуй писати. Поетом будеш».
Працював Леонід Михайлович у газеті "Молодь України". Як кореспондент багато їздив по Україні, виступав у пресі з нарисами, статтями, публікував вірші. Перша книжка поезій вийшла 1961 року під назвою "Поле моє, полечко...". У слові відбито шепіт колосся, гуркіт океанських валів.
Потяг до моря для Тендюка став внутрішньою необхідністю, стало для нього метою життя, і він досяг її. На суднах "Ю. Шокальский" та "Витязь" Леонід Тендюк ходив у рейси до островів Фіджі, Японії, Нової Гвінеї, тричі відвідував Полінезію, бував у В'єтнамі, США, Канаді, Індії, Пакистані, Австралії... То були не просто мандри, а серйозна, цілеспрямована робота літератора. З подорожей письменник привіз цікаві твори: нариси "Одіссея східних морів" (1964), "Шукачі тайфунів" (1965), "Люди з планети "Океан" (1968), повісті "Земля, де починаються дороги" (1972), "Альбатрос - блукач морів" (1972), книги оповідань для дітей "Вогник в океані" (1974), "Дивовижна риба Мурена" (1977), "На коралових атолах" (1979).
В Леоніда Михайловича був автограф капітана Жака ів Кусто на томику Антуана де Сент-Екзюпері, який він отримав, коли «Витязь» зустрічався з «Калліпсо» в Індійському океані. Книжки самого Кусто, на жаль, на борту не було, і Тендюк «викрутився», підсунувши іншого француза, автора «Планети людей».
Л. Тендюк раптово помер 12 липня 2012 року в Києві, похоронений у рідному селі Володимирівка. На пам’ятній плиті на могилі є перелік усіх країн, де він побував за життя та його твори.
Про пам’ятник з вітрильником і якорем на могилу Леонід Михайлович подбав ще за життя, щоб не намалювали неправильний якір. Це важливо. Символ надії.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
Читайте із задоволенням:
Тендюк Леонід, Повні тексти творів https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=332
