Мова на часі
185 років з часу видання поеми Тараса Григоровича Шевченка «Гайдамаки» (1841)
Текст першодруку окремою книжкою
http://litopys.org.ua/shevchenko/shev117p.htm
«Гайдамаки» Тараса Шевченка (1841) — це історико-героїчна поема, перший український «історичний роман у віршах», що оспівує народне повстання Коліївщину (1768), на чолі з М. Залізняком та І. Ґонтою. Масштабність охоплення важливих подій, велика кількість дійових осіб і драматичних картин надають твору характеру епопеї.
Шевченко оспівав і звеличив повсталий народ, його волю до боротьби проти соціального і національного гніту, мужність і душевну красу. Вперше у європейському романтизмі оспівано не героїв-одинаків, а народних месників — «громаду в сіряках». Твір випущено окремим виданням у 1841 році в Петербурзі, його першим розділом "Галайда" був надрукований в альманаху «Ластівка» того ж року.
За життя Шевченка було три видання поеми: 1841, 1844, 1860 років. Останнє — дуже покраяне цензурою, зокрема майже повністю було вилучено заспів-присвяту В. І. Григоровичу (у першодруці твір мав присвяту «Василию Ивановичу Григоровичу, на память 22-го апреля 1838 года», також вилучену 1860 року).
