Огорожі й асфальтові майданчики не підлягають податку на нерухомість — Верховний Суд
Верховний Суд дійшов висновку, що огорожі та асфальтовані площі не є будівлями чи спорудами, а тому не можуть вважатися об’єктами нерухомості для нарахування податку.
Огорожа та асфальтована площадка не можуть бути кваліфіковані як об’єкт житлової нерухомості для цілей оподаткування податком на нерухоме майно. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Обставини справи №560/21804/23:
Скаржник у касаційній скарзі наполягав, що огорожа та асфальтова площадка не належать ні до будівель, ні до споруд, тому не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
КАС ВС підтримав доводи касанта та вказав, що приписи пп.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 ПК України у взаємозв'язку з положеннями пп.266.2.1. п.266.2 ст.266 ПК України дають підстави для висновку, що до об'єктів нежитлової нерухомості як об'єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є саме будівлі та їх складові частини.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що до об`єктів нежитлової нерухомості належать різні види будівель як об'ємних архітектурно-будівельних об`єктів, що призначені для розміщення людей чи інших об'єктів. Ключовим критерієм віднесення будівель до нерухомого майна є також їх повязаність із землею, що унеможливлює переміщення цих об'єктів без втрати цінності та цільового призначення.
Водночас огорожа не створює внутрішнього простору, не має несучих конструкцій і, відповідно, не може мати того функціонального призначення, що визначене у пп.14.1.15 п.14.1 ст.14 ПК України та Класифікаторі. В свою чергу, асфальтована площадка також не створює будь-якого об'ємного простору, не має конструктивних елементів, що притаманні будівлям. Фактично, остання є таким поліпшенням земельної ділянки, що спрямоване на полегшення її використання.
Таким чином, ні огорожа, ні асфальтована площадка не можуть бути кваліфіковані як об'єкт нежитлової нерухомості для цілей оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відтак, нарахування відповідачем податкового зобов'язання із вказаного податку на площу зазначених об'єктів є неправомірним та суперечить вимогам пп.266.2.1. п.266.2 ст.266 ПК України.
