Культурний хронограф

Дата: 28.10.2025 11:54

Кількість переглядів: 159

Фото без опису Майк (Михайло) Йогансен - письменник, літературний критик, перекладач, журналіст, мовознавець, сценарист, представник Розстріляного Відродження.

Йогансен Майк (Михайло) Гервасійович народився 16 (28) жовтня 1895 року в м. Харкові у сім'ї вчителя німецької мови, вихідця з Латвії (в окремих матеріалах є вказівка на його шведське чи норвезьке походження). Навчався Майк у класичній російській гімназії. На час закінчення Харківського університету (1917) він знав старогрецьку й латину, вільно володів англійською, німецькою, італійською, іспанською та французькою, знав скандинавські та слов'янські мови.

1917 року успішно складає випускні іспити класичного відділення історико-філологічного факультету Харківського університету. Отримує науковий ступінь магістра філології, що надало йому право читати історичний курс української мови на Полтавському філологічному факультеті.

Тоді ж Йогансен почав писати вірші українською мовою і, як він писав у своїй автобіографії, «знайшов, що вони виходять природніше». І не тільки більш природними були ці вірші – вони були сповнені поетичними образами, які прийшли до поета з самих глибин чудової української мови.

Про себе, як українського поета, М. Йогансен заявив 1921 року публікаціями в журналі "Шляхи мистецтва", збірнику "Жовтень". Того ж року вийшла і його перша поетична книга — "Д'горі".

У 1925 р. Йогансен стає одним із засновників ВАПЛІТЕ, згодом — очолює так звану "Групу А", що склалася з літераторів, які відійшли від ВАПЛІТЕ. З його ініціативи з'явився журнал-альманах "Літературний ярмарок", а дещо пізніше — "Універсальний журнал", про який М. Хвильовий з властивим йому сарказмом відгукувався: "Рожденный ползать летать не может". Пізніше Йогансен став членом Спілки радянських письменників України.

За сімнадцять років творчої діяльності видав вісім книг віршів, десять книг прози (з них п'ять — книги нарисів), чотири дитячі та дві — літературознавчі. Проте зі всього створеного головним вважав поетичний доробок. На п'ятнадцятому році творчої діяльності видав підсумкову книжку віршів, хоча свою поетичну програму не вважав вичерпаною.

18 серпня 1937 року письменника було заарештовано у його харківській квартирі по вулиці Червоних письменників, 5. На допитах Йогансен поводився з властивою йому гідністю: не запобігав перед слідчим Замковим, не "топив" побратимів по перу, не приховував своїх політичних поглядів.

24 жовтня 1937 р. Йогансену було пред'явлено обвинувачуваний висновок в якому зазначалося, що Йогансен з 1932 р. був учасником антирадянської націоналістичної організації, яка ставила своєю метою повалення Радянської влади методами терору й збройного повстання, завербував чотири особи для участі в повстанні, погодився особисто взяти участь у виконанні теракції проти керівників компартії і радянського уряду.

Розглянувши на закритому засіданні 26 жовтня 1937 року судово-слідчу справу М. Йогансена, Військова Колегія Верховного Суду СРСР винесла вирок: "Йогансена М.Г. засудити до вищої міри кримінального покарання — розстрілу з конфіскацією всього майна, що належить йому особисто. Вирок остаточний і на підставі Постанови ЦВК СРСР від 4 грудня 1934 року підлягає негайному виконанню".

27 жовтня 1937 року Йогансена було розстріляно у Києві.

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.