Культурний хронограф
Григорій Джамалович Гусейнов - український письменник, громадський діяч.
Григорій Джамалович Гусейнов народився 23 серпня 1950 року в смт Помічна Добровеличківського району (нині м. Помічна Новоукраїнського району).
Його дитинство припало на важкі повоєнні роки.
Навчався вісім років у сільській школі, потім в «залізничній» школі №19 на станції Помічній.
З юних літ цікавився культурою, історією, а доленосна зустріч з Андрієм Тобілевичем і Григорієм Зленком визначила подальше покликання Гусейнова – література, історія, краєзнавство.
В 1968–1970 рр. навчався в Київському залізничному технікумі, в 1970–1979 рр. працював економістом на Помічнянській енергодільниці.
З 1976-го по 1982 роки вчився на філологічному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова.
У 1979–1981 роках Григорій Гусейнов уже – відповідальний секретар газети «Радянська правда» міста Вознесенська Миколаївської області, у 1981–1994-му – кореспондент і завідувач відділу пропаґанди, згодом відповідальний секретар міської газети «Червоний гірник» у Кривому Розі, де живе та працює донині.
З 1994 року 2017 року і дотепер – незмінний головний редактор літературного журналу «Кур’єр Кривбасу», який він же і заснував.
1996 року письменник став членом Національної спілки письменників України, з 2002 р. – член правління ДОО НСПУ. Лауреат більше 20 літературних премій: ім. І. Огієнка (1996), «Благовіст» (2000), ім. В. Ястребова (2002), Фундації Антоновичів (США, 2002), ім. В. Винниченка (2003), ім. В. Підмогильного (2004), ім. В. Стуса (2005), Ліги українських меценатів ім. Є. Чикаленка (2011), ім. В. Шевчука (2015), ім. Олеся Гончара (2019).
У 2006 році став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка за художньо-документальну книгу в десяти томах «Господні зерна». З 2016 по 2019 рр. він – член Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка.
Письменник написав і видав понад 40 книг: «Незаймані сніги» (1993, 2010), «Чаша ювеліра Карла Фаберже» (1995), «Станційні пасторалі: Сповідь дитинства» (1999, 2005), «На землі на рідній...» (у трьох томах) (2000–2005), «Господні зерна» (у десяти томах) (2000–2005), «Тіні забутого парку: малюнки з уяви» (у двох книгах) (2007), «Піщаний Брід та його околиці» (2007), «Повернення в Портленд» (2011), «Між часом і морем. Колекція невигаданих історій» (2013), «Друга соната» (2014), «Одіссея Шкіпера та Чугайстра» (2015), «Принцеси революції» (2017), «Вітер зі сходу» (2019).
«Чаша ювеліра Фаберже» Г. Д. Гусейнова – це хронікально-публіцистична й художньо-історіографічна книга, в якій автор змалював географічно й історично близьке нашому краєві Криворіжжя, місто Кривий Ріг – яким він був у ХІХ і в перші десятиліття ХХ століття. Ця українознавча книга таїть у собі справжні відкриття, що стосуються далекого і близького минулого «залізного Ельдорадо».
Книгу Г. Д. Гусейнова «Господні зерна» називають великою. Великою не тільки за обсягом – вісім томів основного тексту, а також том під назвою «Postscriptum», укладений із листів-відгуків до Григорія Гусейнова, плюс допоміжний томик «Р.Р.S. Алфавітний покажчик імен».
Цю книгу називають мегакнигою про Україну. Про її долю упродовж багатьох віків, про її вчених, підприємців, письменників, музикантів, військових, художників, громадських і культурних діячів – як тих, кого нині згадують і пам’ятають, так і тих, кого за життя не дуже помічали.
Наступною стала книга «Тіні забутого парку. Малюнки з уяви». Одна з повістей, що ввійшла до двотомника, присвячена трагічній долі музиканта зі світовим іменем Кароля Шимановського та інших поляків, які жили на початку минулого століття.
Ім’я Григорія Гусейнова відоме не тільки в Україні, а і в Азербайджані, англомовному світі, зокрема в США, Канаді, а також в ряді європейських країн.
Життєве кредо письменника: «Своє життя будую на трьох китах. Перше – внутрішня порядність. Друге – чесність перед рідними… Третє – потрібно тяжко працювати».
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
