День пасічника
«Його спадщина продовжує жити не лише в Україні, а й у світі. Всі сучасні пасічники фактично працюють за принципами, які понад 200 років тому запропонував український геній із Чернігівщини.»
Сьогодні ми згадуємо людину, чиє ім’я повинно знати людство — Петра Прокоповича. Саме він зробив мед «гуманним» і навчив людей отримувати солодке золото без шкоди для бджіл.
Хто він?
Народився 10 липня 1775 року у селі Митченки біля Батурина.
Покинув військову службу заради своєї великої пристрасті — бджіл.
Втратив спадщину, але здобув щось більше — безсмертну славу у світовій історії.
Його відкриття, що змінили світ:
Перший рамковий вулик у світі (1814) — замість знищення бджолиної родини, людина вперше навчилася співіснувати з нею.
Найбільша пасіка ХІХ століття — понад 10 000 бджолиних сімей!
Перша в Європі школа пасічників — сотні учнів поширили його знання по світу.
Автор понад 60 наукових праць — справжній «бджолиний професор».
Його спадщина:
Прокопович заклав основи сучасного бджільництва в усьому світі. Україна ж і сьогодні серед лідерів із виробництва та експорту меду, продовжуючи його традицію. Недаремно мед називають нашим «м’яким золотом».
Він вірив: «Не руйнуй життя, щоб здобути солодке».
Його філософія була революційною — ставитися до бджіл із повагою, а не як до ресурсу.
На його честь створено Науково-дослідний інститут бджільництва, випущено марки та монети, його ім’я носять вулиці українських міст.
Петро Прокопович — приклад того, як любов, наполегливість і винахідливість можуть змінити світ.
Ми пишаємося його спадщиною і продовжуємо її разом.
Українці — народ, у жилах якого тече мед і свобода.
