Українськи книги ювіляри
У 1885 році драматург Іван Капенко-Карий створює соціально-психологічну драму "НАЙМИЧКА", що незабаром стала театральною класикою.
Багатий хазяїн Василь Микитович Цокуль до набутого багатства і влади захотів додати ще й любов молодої вродливої дівчини. Жертвою його домагань стає юна й беззахисна сирота — наймичка Харитина, яка була закохана у такого ж, як і вона, наймита Панаса.
Василь Микитович був нещасливий у шлюбі, що свого часу батько не дозволив йому одружитися з коханою дівчиною, наймичкою Мотрею (матір’ю Харитини, як виявиться згодом). Тому Василь Микитович вирішив втішити своє серце. Та дії Цокуля приводять до трагічної загибелі наймички, знеславлена ним, дівчина топиться.
Складний збіг обставин, потрясіння від самогубства Харитини, котра, як з’ясувалося, є його рідною дочкою приводять Цокуля до сповіді — самовикриття. Так глибоко драматично завершується історія і скривдженої, і кривдника.
