Доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу є документи, сформовані кадастровим реєстратором, або висновки експерта
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 28.05.2025 року по справі №357/7006/24 щодо витребування на користь держави земельної ділянки з незаконного володіння особи, оскільки в результаті вивчення даних кадастрової карти, співставлення їх з викопіюванням з Детального плану території, на якій розміщено земельну ділянку, встановлено, що вона накладається на землі загального користування, прийшов до наступних висновків:
…твердження про накладення спірної земельної ділянки на землі загального користування є припущенням прокурора, до якого він дійшов дослідивши викопіювання з генерального плану міста Біла Церква, викопіювання з детального плану території сектору, однак з цих документів неможливо встановити накладення спірної земельної ділянки на землі вулиці, а відповідне експертне дослідження не проводилося.
У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2022 року у справі №619/2766/19, викладено висновок, що доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу повністю чи частково або відсутність такого накладення, у разі розбіжності у правовстановлюючих документах на землю та/або документації із землеустрою, є документи, сформовані кадастровим реєстратором в межах процедури державної реєстрації земельної ділянки за заявою власника або користувача, майбутнього власника або користувача, або висновки експерта у земельно-технічній експертизі. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2024 у справі №686/27476/21.
Отже, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі №515/1315/18.
Таким чином, позивачем у порушення вимог процесуального права не виконано свого обов’язку в частині доказування порушеного права держави, в інтересах якої подано позов прокурором, не доведено віднесення спірної земельної ділянки до земель загального користування, а тому колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Висновок прокурора, здійснений при аналізі викопіювання з детального плану території сектору №16 міста Біла Церква, не є належним доказом в підтвердження стверджуваного позивачем факту накладення спірної земельної ділянки на землі загального користування. В рамках даної справи позивачем не подавалося жодних клопотань про призначення земельної експертизи.
Аналіз, вивчення та/вбо співставлення даних кадастрової карти та викопіювання з Детального плану території (або й іншої містобудівної документації) не є належним доказом накладення (часткового або повного) або не накладення земельних ділянок.
Юрій Брикайло, адвокат
