Особливості набуття права власності на землю юридичних осіб
Юридичні особи в Україні можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення своєї діяльності, проте варто враховувати певні особливості.
Набуття права власності на землі юридичними особами здійснюється шляхом:
- придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
- внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу (підставою для внесення земельної ділянки до статутного фонду юридичної особі є рішення власника цієї земельної ділянки.);
- прийняття спадщини;
- виникнення інших підстав, передбачених законом.
Що стосується земель несільськогосподарського призначення, то українські юридичні особи можуть набувати їх в загальному порядку, а іноземні юридичні особи можуть набувати на них право власності:
- у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
- за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна. Що стосується сільськогосподарських земель, то з урахуванням норм статті 130 ЗК України набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть, зокрема, юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади.
Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року. Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів. Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Іноземці отримують право придбавати землю або частки в юридичних особах — власниках землі тільки в разі схвалення цього на референдумі. За будь-яких умов заборона поширюється на: іноземців та їх юридичних осіб — в частині земель, що розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України; громадян держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом; осіб, які належать або належали до терористичних організацій; юридичних осіб, що належать іноземним державам; юридичних осіб, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера); юридичних осіб, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах або державах з «чорного списку» FATF; осіб, стосовно яких застосовано санкції.
Висновки: Таким чином, зараз українські юридичні особи вже мають право набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, але необхідно враховувати обмеження по площі загального банку землі та перевірку прав набувача.