Як допомогти при панічних атаках близькій людині?
Що робити, якщо вона — далеко? Які техніки застосувати, аби стало краще? Як вберегтися від тривожних станів?
Напад тривоги і страху, що супроводжується фізіологічними проявами, може трапитися будь з ким. Панічна атака — це не хвороба і не розлад. Це тривожна реакція психіки людини на тригер, що нагадує про пережитий і “не перетравлений” стрес. Панічна атака продовжується обмежений відрізок часу і саме це відрізняє її від серцевого нападу, який не закінчиться сам по собі без надання допомоги так швидко. Зазвичай атака триває 5-20 хвилин.
Допомогти близькій людині в панічній атаці можна навіть своєю присутністю — стати опорою: тим, хто впевнений, що все минеться і людина впорається. Бути готовим до максимальної турботи і підтримки.
Під час панічної атаки активується симпатична нервова система, тобто емоції перемагають по силі тілесні відчуття і здатність раціонально мислити. Це стан дисбалансу. Тож для повернення в рівновагу підійде все, що увімкне тілесні відчуття (фізична активність, розтирання, масаж, душ) і раціональне мислення (рахувати, згадувати вірші, складати плани).
Те саме можна робити й у розмові телефоном, якщо це сталося під час розмови. Треба допомогти людині не зосереджуватися на атаці: пропонувати роздивлятися світ навколо, дихати заспокійливо чи навпаки порухатися, якусь невелику розумову діяльність. І постійно говорити, що ви тут, і людина не сам на сам з тривогою, нагадувати близькій людині, що цей стан не є загрозою для життя, це тимчасовий збій.
Важливо пам’ятати про те, що тривожні стани підсилюються при неуважності до режиму сну, їжі, вживання води, вживання кофеїну, алкоголю, а також паління. Факторами, що стишують тривожність, є фізична активність, позитивні враження і переживання, турбота про здорове харчування, створення комфортних умов побуту, планування життя, наявність достатнього кола спілкування і підтримки.
Вивчайте себе і свої реакцій на події, шукайте способи, які допоможуть вам відслідковувати ваші емоції й ставитися до них з повагою.
За матеріалами ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України»
