Вшановуємо Героїв
Бабій Віктор Григорович народився 30 березня 1983 року у м. Золоте Луганської області. Жив у м. Золоте.
Після закінчення Золотівського ліцею №16 навчався у Золотівському професійному ліцею за професією електрослюсар підземний, електрозварювальник ручного зварювання. Закінчив ліцей у 2002 році.
У 2002-2003 роках проходив строкову військову службу у військовій частині Збройних Сил України.
У 2007 році закінчив Стахановський промислово-економічний технікум та здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка. З метою здобуття освітньої кваліфікації фахового молодшого бакалавра з гірництва закінчив у 2021 році Лисичанський державний гірничо-індустріальний коледж.
Майже 24 роки пропрацював у шахті («ВП «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля»): електрослюсарем підземним, потім гірничим майстром, був нагороджений нагрудним знаком «Шахтарська слава» ІІІ ступеня.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, Віктор разом із родиною вимушений був у березні 2022 року виїхати до м. Дніпро. У м. Дніпро Віктор влаштувався на роботу електрослюсарем підземним на дільниці з видобутку вугілля № 1 ДТЕК ШУ «Імені Героїв космосу».
До лав захисників став 04 травня 2022 року, одягнувши замість шахтарської роби військовий однострій. Отримав звання – солдат, посаду – стрілець 105-го батальйону 109-ї окремої бригади територіальної оборони.
Разом зі своїм підрозділом воїн із позивним «Шахтар» боронив Україну на Донеччині під м. Волноваха. З осені 2022 року солдат продовжував давати відсіч ворогу на рідному Луганському напрямку.
Загинув 13 березня 2023 року у с. Макіївка Сватівського району Луганської області під час потужного ворожого артилерійського обстрілу, отримавши поранення, несумісні с життям.
Похований у м. Дніпро на Краснопільському військовому кладовищі.
Сім’я: залишилися дружина та мати.
